Педагогічна виставка 2020

Номінація «Нова українська школа: виховання і розвиток»
Секція: практична медіаосвіта

ІНТЕГРАЦІЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ШКОЛИ
(із досвіду роботи Запорізького колегіуму «Мала гуманітарна академія»)


Творча група авторів:

Левчишена Олена Михайлівна,
заступник директора,
учитель української мови та літератури,
спеціаліст вищої категорії,
 учитель-методист

Кулініч Олена Миколаївна,
учитель історії,
спеціаліст вищої категорії,
учитель-методист

Ільченко Ада Олександрівна,
учитель української мови та літератури,
спеціаліст вищої категорії,
старший учитель

Пономарьова Валентина Борисівна,
учитель художньої культури,
 спеціаліст вищої категорії,
учитель-методист

Запорізький колегіум «Мала  гуманітарна академія»
Запорізької міської ради Запорізької області
 Директор: Павлова С.О.
Адреса: 69114, м.Запоріжжя,
вул.  Героїв 93-ої бригади, 13
тел./факс: (061) 224-93-02

 Провідна педагогічна ідея досвіду:  Інтеграція медійної грамотності в освітній процес навчального закладу допоможе покращити здатність учнів застосовувати своє критичне мислення щодо медіаматеріалів, розвинути їх аналітичні здібності для інтерпретації та оцінки змісту медіа, навчити учнів активно використовувати інформаційне поле преси, радіо, телебачення, кінематографа, інтернету, аби не піддаватися впливу дезінформації та пропаганди.
             

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду
Сучасна людина живе в стрімкому інформаційному потоці серед безліч нових медіа. Безперечно, особистість не може не піддаватися і не усвідомлювати інформацію, але вона має критично сприймати її, уміти правильно працювати з нею, відмежовувати корисну від зайвої. Адже сьогодні безліч медіа спрямовані на те, щоб впливати на психіку людини з метою комерції, маніпуляції тощо. Особливо це стосується дітей і підлітків, у яких ще немає життєвого досвіду, вони, перш за все, звертають увагу на зовнішню привабливість, яскравість, емоційність, експресивність, зовсім неусвідомлюючи суті. Тому надзвичайно важливим є те, щоб людина була медіаграмотною, медіакомпетентною, медіосвіченою. Отже, медіаосвіта – частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення та ін.), так і новітні (комп’ютерне спілкування, інтернет, мобільний зв’язок) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.
Науково-теоретична база досвіду -  це нормативно правові акти України:   Закон про освіту, Національна доктрина розвитку освіти України в ХX–ХХI ст., Концепція Нової Української школи, Концепція впровадження медіаосвіти в Україні, Державний стандарт базової та повної середньої освіти. Науковим обґрунтуванням досвіду слугують праці українських вчених О. Баришполець, О. Волошенюка, Н. Габор, В. Іванова, Л. Найдьонової, І. Слісаренка, М. Тимошика (теорія і соціологія медіа, журналістика), Г. Онкович, Б. Потятиника (педагогічні аспекти медіаосвіти), І. Чемерис тощо. У досвіді використано матеріали Проекту з медіаграмотності «Вивчай та розрізняй», щорічних загальнонаціональних інтернет-конференцій, інтернет сайтів, інших ресурсів щодо окресленого питання.



Стисла анотація досвіду.
 Медіаосвіта, за визначенням ЮНЕСКО, є окремим напрямом освіти, оскільки допомагає людині усвідомити способи використання масової комунікації в суспільстві; аналізувати медіатексти та критично оцінювати запропоновані в них цінності, політичні, соціальні, комерційні та культурні інтереси, а також створювати і поширювати через мас-медіа власні медіатексти.
Суть нашого підходу щодо окресленої теми полягає в тісній співпраці школи, сім’ї і громади. У колегіумі ми озброюємо дітей знаннями щодо медіакультури, надаємо їм потрібні уміння і навички медіаграмотності. Працюючи із сім’єю, налаштовуємо батьків на правильне розуміння медіа, адже ази поведінки, культури закладаються саме в сім’ї. Через громаду і в громаді учні реалізують суспільно корисні, соціально значущі проекти, де використовують набуті знання і вміння, демонструють високий рівень медіа-грамотності.
У школі медіаосвіта реалізується за трьома напрямками: навчальний процес; позакласна робота; просвітницька діяльність. Після вивчення та аналізу наукових і науково-практичних джерел з питань медіаосвіти,  створили творчу группу, яка є допоміжною ланкою в розширенні знань педагогів із теорії медіакультури та застосування цих знань у системі викладання предметів, вирішення медіаосвітніх завдань у педагогічній практиці.
Насьогодні в Освітній програмі колегцуму є факультативи "Цифрова і медійна грамотність" (5-8 класи), "Критичне мислення" (10-11 класи). Але ми зрозуміли, що дітям цієї інформації замало. Бракує годин, тому інтегруємо медіаосвіту в інші предмети, переважно гуманітарна: історія, українська мова та література, художня культура.
На медіа-уроці підвищується мотивація навчання та активізується самостійна діяльність учнів. Так на уроках як гуманітарних, так і художньо-естетичних дисциплін можна використати такі види самостійної роботи: створення кіноафіш за допомогою колажів з домальовуваннями, малюнки і колажі на тему творів екранних мистецтв, мальовані комікси на тему творів екранних мистецтв; рольові ігри («Теленовини», «Репортаж»); проблемні колективні обговорення, рецензування медіатекстів (фільмів, телепередач, кліпів, комп’ютерних ігор, сайтів Інтернету, зіставлення та обговорення рецензій, статей, книг професійних кінознавців тощо. Головне -  навчити учнів працювати з інформацією – в широкому сенсі: це сприйняття інформації, її структурування, визначення джерел. Необхідно сформувати в підлітків розуміння того, що ними завжди маніпулюють, свідомо чи несвідомо. Це не означає, що таку інформацію треба відкидати. Навпаки, необхідно брати інформацію з різних джерел, порівнювати, розуміти, в чиїх вона інтересах, принаймні на тому рівні, який зараз доступний підліткам.
У позакласній роботі медіаосвіта учнів здійснюється через: участь учнів у різноманітних конкурсах і акціях із власними медійними продуктами; випуск  тематичних стіннівок, дописувачами і кореспондентами якої є самі діти. Щорічна шкільна науково-практична конференція є своєрідним способом багатосторонньої комунікації.   Відповіднну роль у впровадженні медіаосвіти у колегіумі відіграє шкільна бібліотека.
Наступною складовою медіаосвіти в нашій школі є просвітницька робота з батьками. Навчання і виховання у сім’ї азів медіакультури розпочали з  тематичного  засідання «Безпечний Інтернет».
 Освоєння учнями медіа-ресурсів у процесі навчання сприяє реалізації художньо-творчого потенціалу,  формуванню рівноваги в емоційному й інтелектуальному освоєнні світу; формуванню особистої активної громадянської позиції школяра; освоєнню вмінь і навичок, необхідних для повноцінного розуміння інформації та створення власних медіа-текстів; міжпредметній інтеграції через роботу над творчими проектами;  інтенсифікації засвоєння знань з базових предметів і формуванню цілісної картини світу.
Серед позитивних моментів за два роки роботи можна виділити такі: активізація дитячої медіа-творчості, ефективність та динамічність уроків, виховних заходів; підвищення рівня інформаційної культури вчителів та учнів, які по-новому стали працювати з інформацією та інформаційними джерелами.
Репрезентація досвіду .
Досвід творчої групи вчителів презентовано в колегіумі.

            Теги: медіаосвіта, медіаграмотність, створення власних медіатекстів, інтеграція медіаграмотності.


Посилання на матеріалиДосвід
                                                                Анотація досвіду
                                                 

Комментариев нет:

Отправить комментарий